Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", icon

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни "Інженерна графіка" для студентів першого курсу факультетів "Кібернетика",

Реклама:



НазваниеМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни "Інженерна графіка" для студентів першого курсу факультетів "Кібернетика",
страница4/4
Дата конвертации16.12.2012
Размер0.66 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
источник
1   2   3   4
1. /Рекомендации к выполн. альбома дом. зад. 1Х, 1ХО/Инд. задания МЕТРИЧ. ЗАДАЧИ.doc
2. /Рекомендации к выполн. альбома дом. зад. 1Х, 1ХО/Конспект лекций по ИГ укр.doc
3. /Рекомендации к выполн. альбома дом. зад. 1Х, 1ХО/Метод указания по инженерной графике.doc
4. /Рекомендации к выполн. альбома дом. зад. 1Х, 1ХО/Рекомендации к выполнению альбома дом. зад. для стационара 1Х, 1ХО.doc
Аблиця координат до епюру №1 варіанти
Конспект лекцій з дисципліни інженерна графіка для студентів І курсу факультетів „Кібернетика
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни "Інженерна графіка" для студентів першого курсу факультетів "Кібернетика",
Содержание альбома домашних заданий по инженерной графике для студентов дневного отделения гр. 1Х, 1ХО
Тема 6. ЕСКІЗИ І РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ (Графічна робота 5).

Деталь – це виріб, що виготовляється, як правило, на підприємстві промисловим способом. По ГОСТ 2.101-68 розрізняють наступні види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти.

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій, тобто це найпростіше зі всіх видів виробів. Деталі входять до складу всіх складніших виробів. Щоб виготовити деталь, виконавець (робочий) повинен мати в своєму розпорядженні матеріал (заготівку) устаткування і інструмент, а також креслення. Креслення, призначене для виготовлення деталі, називається робочим кресленням (РК).

Іноді для виготовлення деталі використовується креслення тимчасового характеру – ескіз (ЕС). Оскільки і РК, і ЕС призначені для однієї і тієї ж мети, вимоги до змісту цих видів конструкторських документів однакові. Розрізняються вони лише оформленням, а саме:

  • ЕС виконується на будь-якому папері (у учбовій практиці – на міліметрівці або папері в клітку), від руки, в «окомірному масштабі», лише з дотриманням пропорцій.

  • РК виконується на креслярському папері, із застосуванням креслярських інструментів, з дотриманням стандартних масштабів.

Мінімальні вимоги, що пред'являються до ескізів і робочих креслень деталі.

ЕС і РК повинні містити:

  1. Необхідну і достатню кількість зображень: видів, розрізів, перерізів, виносних елементів, які з урахуванням умовностей та спрощень розкривають форму деталі, як зовнішню, так і внутрішню. При цьому бажано обмежитися мінімальною кількістю зображень.

  2. РК деталі повинно містити всі розміри, необхідні для виготовлення деталі та її контролю.

  3. У основному написі повинні бути вказані найменування деталі і дані про матеріал, з якого вона виготовлена (марка матеріалу і ГОСТ на матеріал).

Умови учбового процесу не дозволяють нам розширити ці вимоги до РК і ЕС до реальних вимог, які пред'являються до виробничих креслень. Зокрема, ми опускаємо вимоги до чистоти поверхонь, термообробці, ступеню точності розмірів і форми поверхонь і ін.

Методичні вказівки до зображень.

З погляду геометрії навіть для найпростіших геометричних форм, таких як: циліндр, конус, призма, паралелепіпед, піраміда, потрібно два зображення. Проте, завдяки наявності умовних позначень, прийнятих в кресленнях відповідно до ГОСТу 2.307-68, таких, як наприклад, – ∅ знак діаметру, або – □ знак квадрата, кількість зображень може бути зменшена.

Таким чином, існує безліч деталей, для передачі форми яких достатньо одного зображення (рис. 29).

Деталь на кресленні розташовують в положенні, відповідному робочому або тому, як вона розташовується в процесі основної її обробки. Зокрема, деталі, що підлягають токарній обробці, розташовують так, щоб їх осі були горизонтальні. Головне зображення деталі повинне давати найбільше уявлення про її конструкцію.




Рис. 29


Методичні вказівки до нанесення розмірів.

Розміри на ЕС і РК повинні бути проставлені з урахуванням ГОСТ 2.307-68. Але окрім правил, встановлених цим стандартом, для забезпечення повноти і технічної грамотності поставлення розмірів рекомендується керуватися деякими принципами, короткий виклад яких приводиться нижче[1 с. 151-155, 9 с. 162-164].

Для нанесення розмірів деталь пропонується уявно розчленувати на елементи, кожен з яких є простою геометричною формою (циліндр, конус і т.п.). Кожна геометрична форма може бути задана певною кількістю розмірів. Наприклад, циліндр визначається діаметром і довжиною, для усіченого конуса необхідно знати три розміри: два діаметри і відстань між ними, або один з цих розмірів замінюється конусністю. Неважко визначити кількість розмірів, необхідних і для інших геометричних форм.

  • Ці розміри можна умовно назвати розмірами форми. Всі вони повинні бути представлені на кресленні в явному або неявному вигляді. «У неявному вигляді» – це означає, що хоча вони не проставлені, ці розміри визначаються простим обчисленням.

  • Окрім розмірів форми, конструкцію деталі визначають також розміри положення – це розміри, що визначають положення різних елементів деталі по відношенню один до одного.

  • Розміри проставляють так, щоб вони відображали спосіб обробки і можливість контролю.

  • Розміри повинні бути проставлені за принципом «незамкнутого ланцюга». Один розмір повинен бути залишений вільним (не проставляється), на нього «збираються» всі погрішності, відхилення від точності виконання розмірів.

  • На кресленні в явному вигляді повинні бути проставлені габаритні розміри.

  • Якщо зображення є з'єднання вигляду з розрізом, то розміри, що відносяться до зовнішніх елементів, проставляють з боку вигляду, а ті розміри, які відносяться до внутрішніх елементів, проставляють з боку розрізу.

Приклад нанесення розмірів – рис. 29.

Типові елементи деталей (рис. 30) [3 с. 161-168].

Отвори – найбільш поширені елементи деталей. Вони можуть бути циліндричної, конічної та іншої форми. Крім того, розрізняють отвори наскрізні і глухі, гладкі та різьбові, однакового перерізу по всій довжині й ступінчасті. За призначенням отвори можна поділити на отвори конструктивні (наприклад, отвори під кріпильні вироби) і технологічні (наприклад, центрові отвори).

Різьба – це елемент деталі, утворений гвинтовим переміщення плоского контуру (профілю) по циліндричній або конічній поверхні [1 с. 173-182, 3 с. 90-100]. Різьба – найпоширеніший елемент рознімних зєднань деталей. Її використовують для скріплення деталей між собою, передавання руху, герметичного зєднання арматури. За конструкцією різьба є гвинтовим виступом (канавкою) постійного профілю, який виконаний на циліндричній або конічній поверхні деталі.

Проточка – технологічний елемент для виходу різця при нарізанні різьби.

Фаски виконуються на торцях або місцях переходу циліндричних деталей. Фаски забезпечують більш зручне й швидке зєднання деталей, ліквідують гостру кромку, яка утворюється з боків торців при виготовлені деталей, запобігають ушкодженню робочих поверхонь деталей.

Галтелі забезпечують перехід між поверхнями різних розмірів в місцях різкої зміни перерізу. Вони підвищують міцність деталі, знижуючи внутрішні напруги на цій ділянці.

Лиска – плоский зріз на поверхні обертання. Слугує для удержання оправки від обертання (наприклад, при накручуванні гайки на її інший кінець).

Канавки для виходу шліфувального круга є технологічними елементами деталей. Форми і розміри канавок встановлені ГОСТ 8820-69. На робочих кресленнях канавки, як правило показують спрощено, а дійсне їх зображення з необхідними розмірами – на виносних елементах, які виконуються у збільшеному вигляді.

Шпоночні пази (канавки) призначені для зєднання зубчастого колеса з валом та ін. деталей за допомогою шпонки. Більшість шпонок стандартизовано. Їх розміри отримують з розрахунку на міцність і уточнюють залежно від діаметра вала за таблицями стандартів. Розміри шпонкових пазів вала і втулки повинні відповідати розмірам шпонок.




Рис. 30


Порядок виконання ескізів.

  1. Перед виконанням ЕС і РК необхідно вивчити конструкцію деталі, визначити її призначення, встановити робоче положення, визначити необхідну кількість зображень і їх тип (вигляди, розрізи, з'єднання виглядів з розрізами, перерізи) і у відповідності з цим вибрати формат паперу.

  2. Виконати компоновку заздалегідь оформленого креслярського листа, тобто намітити габаритні прямокутники для основних зображень, передбачивши при цьому місце для нанесення розмірів, позначення розрізів.

  3. Нанести осьові і центрові лінії для всіх зображень, і виконати зображення в тонких лініях.

  4. Нанести розмірні лінії, дотримуючись вище перелічених принципів проставлення розмірів.

  5. Виконати штрихування в розрізах і перетинах і обвести креслення.

  6. Обмірити деталь і нанести розмірні числа. Слід звернути увагу на те, що зображення і розмірні лінії на ЕС наносяться до вимірювання деталі.

  7. Заповнити основний напис, де вказати найменування деталі, відомості про матеріал, з якого вона виготовлена. ЕС виконується без дотримання масштабу, а, отже, графа «Масштаб» основного напису не заповнюється.

Позначення матеріалів на ескізах і робочих кресленнях.

Матеріал, з якого повинна бути виготовлена деталь, указується на ескізі або робочому кресленні деталі у відповідній графі основного напису. У запис про матеріал входить умовне позначення марки матеріалу і ГОСТ на цей матеріал. Нижче наводяться приклади позначення деяких найбільш поширених конструкційних матеріалів [1 с. 160-162].

Чавун – це сплав заліза з вуглецем, кількість якого перевищує 2%. До складу чавуну можуть входити також інші елементи. Деталі з чавуну виготовляються методом литва. Найбільш поширеними є відливання з сірого чавуну (ГОСТ 1412-85).

Приклади умовного позначення деяких марок сірого чавуну:

СЧ –15, СЧ –18, СЧ – 21 – застосовуються для виготовлення кронштейнів, корпусів, шківів, клапанів, втулок.

СЧ – 32, СЧ – 36 – застосовуються для виготовлення зубчатих коліс, поршнів і інших деталей.

Структура позначень сірих чавунів:

СЧ – сірий чавун

Двозначні числа: 15, 18,.и т.д. указують характеристику міцності матеріалу (межа міцності при розтягуванні в кгс/мм2).

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

СЧ 18 ГОСТ 1412-85.

Сталь – це сплав заліза з вуглецем, кількість якого не перевищує 2%, а також з іншими елементами, які називаються такими, що легують. По хімічному складу сталі поділяють на вуглецеві і леговані, а за призначенням – на конструкційні, інструментальні і спеціальні. Стали конструкційні у свою чергу поділяються на «звичайної якості» (ДСТУ 2651-94) і «якісні» (ГОСТ 1050-74).

Приклади умовного позначення марки сталі вуглецевої звичайної якості:

Ст0,Ст1 – застосовують для виготовлення труб, резервуарів, кожухів.

Ст3, Ст4 – кріпильні вироби (болти, гайки, гвинти і т.п.).

Ст5,Ст6 – вали, зубчаті колеса і ін.

У перерахованих марках цифри від 0 до 6 є умовними позначеннями номера марки сталі і передбачають певні механічні властивості і хімічний склад.

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

Ст3 ДСТУ 2651-94.

Приклади позначення марки сталі якісної конструкційної:

10, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 60 та інші.

Двозначне число означає середній вміст вуглецю в сотих долях відсотка.

Сталі марок 10, 15, 20, 25 застосовують для виготовлення кріпильних виробів, втулок, муфт і ін.

Сталі марок 30, 40, 45 – для виготовлення деталей, що несуть значні навантаження: валів, зубчатих коліс, штоків і ін.

Запис про матеріал на робочому кресленні:

Сталь 45 ГОСТ 1050-88.

Бронза – це сплав на основі міді, що містить також олово, цинк, свинець і інші метали і елементи. Бронза застосовується для виготовлення арматури і інших виробів, що працюють в агресивному середовищі.

В умовне позначення марок бронзи входять позначення елементів, що містяться в ній, цифри означають процентний зміст вказаних елементів:

О – олово

С – свинець

Ф – фосфор

Ц – цинк

А – алюміній

Ж – залізо

Мц – марганець

Н – нікель.

Приклади позначення марок бронзи:

Бронзи олов'яні ливарні – ГОСТ 613-79:

Бр.ОЦСН 3-7-5-1

Бр.ОЦС 3-12-5

Бр.ОЦС 5-5-5 і ін.

Бронзи без’оловяні, що обробляються тиском, – ГОСТ 18175-78:

Бр.А5,

Бр.АМЦ 9-2

Бр.АЖ 9-4 і ін.

Бронзи олов'яні, оброблювані тиском –

ГОСТ 5017-74:

Бр.ОФ 8,0-0,3

Бр.ОФ 6,5-0,4

Бр.ОЦ 4-3 і ін.


Алюмінієві сплави – ГОСТ 2685-75 – це сплави на основі:

алюміній – магній (наприклад, АЛ8, АЛ13, АЛ22 і ін.)

алюміній – кремній (АЛ2, АЛ4 і ін.)

алюміній – мідь (АЛ7, АЛ19 і ін.)

Алюмінієві сплави застосовують для виготовлення відповідальних деталей складної конфігурації, виробів, що працюють при високих температурах.


Питання та задачі для самоконтролю

  1. Що таке деталь?

  2. Що спільного та в чому різниця між ескізами та робочими кресленнями деталей?

  3. Які вимоги ставлять до робочого креслення деталі? До ескізу?

  4. Для чого використовуються типові елементи деталей:

    • фаски?

    • проточки?

    • різьба?

    • отвори?

    • шпоночні пази?

    • галтелі?

  5. Як наносяться розміри на ескізи і робочі креслення деталей? На які основні групи можна поділити розміри?


Завдання по темі 6 – " Ескізи і робочі креслення деталей "

Виконати ескіз деталі за індивідуальним варіантом.

Приклад виконання ГР5 див. с. 56, рис. 31 – ескіз.

Студенти денної форми навчання виконують ескіз наявної деталі.

Варіанти завдання для студентів заочної форми навчання див. с. 57-58.





Рис. 31





5/21


13


10

14

11

15

12

16

Тема 7. КРЕСЛЕННЯ СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ (графічна робота 6)

Складальні одиниці – це вироби, складові частини яких сполучені в результаті складальних операцій: зварки, паяння, згвинчення і ін. До складальних одиниць відносяться механізми, прилади, пристрої, призначені для виконання якої-небудь функції.

Виконання креслень складальних одиниць є одним з етапів в процесі створення конструкторської документації при проектуванні. Схематично цей процес можна представити таким чином:




До складу конструкторської документації залежно від стадії її розробки можуть входити такі документи, як: креслення складальних одиниць, робочі креслення деталей, схеми, специфікації, записки пояснень, технічні умови, розрахунки і ін.

Креслення складальних одиниць на різних етапах створення конструкторської документації можуть називатися по-різному, залежно від їх призначення і змісту.

  • Складальне креслення – це креслення, що містить зображення виробу і інші дані, необхідні для його виготовлення (складання) і контролю. Кількість зображень і їх тип повинні давати уявлення про взаємозв'язок і способи з'єднання деталей. Застосовуються такі креслення в серійному і масовому виробництві.

  • Монтажне креслення – це документ, що містить контурне зображення виробу, а також дані, необхідні для його монтажу на місці застосування.

  • Креслення загального вигляду – це документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснюючий принцип його роботи. Такі креслення застосовують в дрібносерійному і одиничному виробництві. Їх використовують для підготовки виробництва новостворюваних виробів, розробки технологічної документації, проектування оснащення, виконання робочих креслень окремих деталей.

У учбовому процесі по курсу «Інженерна графіка» студент матиме справу з кресленням загального вигляду.

Креслення загального вигляду повинне містити:

  • Необхідну і достатню кількість зображень (видів, розрізів, перетинів) для розуміння конструктивного пристрою виробу, а також всіх його складових частин, способу з'єднання і взаємодії між собою, принципу роботи виробу.

  • Номери позицій складових частин, що входять у виріб.

  • Основні характеристики виробу.

  • Розміри виробу: габаритні, настановні, приєднувальні розміри і інші параметри елементів, що виконуються і контролюються в процесі складання, розміри елементів, що зображаються на кресленні умовно, а також необхідні довідкові розміри.

До креслення загального вигляду додається специфікація – таблиця, в яку заносять складові частини, що входять у виріб і конструкторські документи, що розробляються до них.

Деталювання креслення загального вигляду

Деталюванням називається виконання робочих креслень деталей по кресленню загального вигляду. Як відомо, робочі креслення призначаються для виконання по ним деталей, які потім поступають на збірку.

Вимоги до робочих креслень були викладені в розділі «Ескізи і робочі креслення деталей».

Перед тим, як приступити безпосередньо до деталювання, необхідно виконати роботу, яка називається «Читання креслення». Цю роботу можна виконати, наприклад, в такому порядку:

  1. Ознайомитися з найменуванням складальної одиниці і з'ясувати призначення даного пристрою (по опису).

  2. Ознайомитися із специфікацією виробу (рис. 32).

  3. Кожну позицію (номер деталі) знаходити на кресленні: спочатку на тому зображенні, на якому вона вказана, а потім на решті всіх зображень (рис. 33). При пошуку додаткових зображень кожної деталі орієнтуватися на:

а) проекційний зв'язок, відповідність розмірів;

б) штрихування – одна і та ж деталь на всіх розрізах і перетинах повинна бути заштрихована однаково.

При знаходженні всіх зображень деталі повинен бути виявлений її зовнішній і внутрішній устрій, що дозволяє визначити необхідну кількість зображень для її робочого креслення.

При читанні креслення необхідно ознайомитися також з описом складальної одиниці, що дозволяє зрозуміти роботу пристрою, призначення деталей, що входять до нього, а звідси роль і значення окремих елементів деталі.

Приступаючи до виконання робочого креслення кожної деталі, необхідно:

  • Визначити мінімальну, але достатню кількість зображень і їх тип.

  • Вибрати масштаб креслення деталі, яке може відповідати масштабу креслення складальної одиниці, але може бути і іншим.

  • Вибрати формат креслення залежно від кількості зображень і вибраного масштабу.

  • Оформити формат: виконати на ньому рамку і основний напис.

  • Виконати зображення в тонких лініях, починаючи з осьових і центрових ліній. Зображення будуються за розмірами, які визначаються (вимірюються) по кресленню складальної одиниці з урахуванням масштабу.

  • Проставляються розміри, виконуються написи. При визначенні розмірів необхідно враховувати умови збірки: погоджувати розміри.

  • Заповнюється основний напис.

  • Обводиться креслення.

На кресленнях складальних одиниць застосовують ряд умовностей і спрощень, які не допускаються на робочих кресленнях. До них відносяться такі спрощення, як, наприклад:

  • Не показують деякі дрібні конструктивні елементи: фаски, галтелі і т.п.

  • Спрощено зображають різьбові з'єднання: не показують зазори, запаси глухих отворів під гвинти і шпильки.

На робочих кресленнях, на відміну від складальних креслень, повинні знайти своє віддзеркалення всі подробиці конструкції.

Завдання по темі 7 – "Деталювання креслення складальної одиниці"

Виконати робочі креслення вказаних викладачем деталей, що входять до складу складальної одиниці, по кресленню загального вигляду (рис. 33 ). Індивідуальне завдання по темі "Деталювання" видається викладачем.

Приклад виконання ГР6 див. с. 64, рис. 34 – РК.





Рис.32










Рис. 34

Література

  1. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна графіка: Підручник для студ. вищих закл. освіти. К. Каравела, 2004. – 288 с.

  2. АнтоновичЄ.А. та ін. Нарисна геометрія. Практикум: Навчальний посібник. Львів: Світ, 2004. – 528 с.

  3. Верхола А.П., КоваленкоБ.Д., Богданов В.М. та ін. Інженерна графіка: креслення, компютерна графіка: Навчальний посібник. К. Каравела, 2005. – 304 с.

  4. Бубенников А.В., Громов М.Я. Начертательная геометрия. М. ВШ, 1973. – 421 с.

  5. Чекмарев А.А. Инженерная графика. М. ВШ, 1988. – 335с.

  6. Четверухин Н.Ф. и др. Курс начертательной геометрии. М. ВШ, 1968. – 435 с.

  7. Федоренко В.А., Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. Ленинград. Машиностроение, 1983. – 336 с.

  8. ЕСКД – Общие правила выполнения чертежей. Москва. Издательство стандартов, 1988. – 240 с.

  9. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение: Учебник для студентов высших технических учебных заведений. М. ВШ, 1988 – 351 с.

  10. Ісаєва Т.М., Ткач В.О. Нарисна геометрія (конспект лекцій). Херсон. ХНТУ, 2007. – 62 с.

  11. Богданов В.Н. и др. Справочное руководство по черчению. М. Машиностроение, 1989. – 864 с.


Ісаєва Тамара Миколаївна

Ткач Віра Олексіївна


Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни "Інженерна графіка"




1   2   3   4



Реклама:

Похожие:

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconТкач В. О. Ісаєва Т. М. Войтович О. А
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів дисципліни «Ефективність інформаційної системи» для студентів 5 курсу
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни “Ефективність інформаційних систем”...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
Методичні вказівка та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни „Фінансовий менеджмент” для спеціальності...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи з дисципліни "Біоектричні процеси" для студентів 3 курсу денної та заочної форми навчання
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни “Біоелектричні процеси”/Л. В. Новікова....

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Політологія для студентів другого курсу всіх спеціальностей
Ватуля Ю. О., Чермошенцев М.І., Семенченко Ф. Г політологія: Метод рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Метрологія та стандартизація для студентів ІІ курсу для спеціальності: 091601 хімічна технологія органічних речовин
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Метрологія та стандартизація

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Чисельні методи в інформатиці для студентів ІІІ курсу для спеціальності 080403 Програмне забезпечення автоматизованих систем
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни «Чисельні методи в інформатиці»

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Політологія для студентів 3-4 курсу усіх спеціальностей
Семенченко Ф. Г.,Максимочкіна О. В., Політологія: Метод рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Політологія для студентів 3-4 курсу усіх спеціальностей
Семенченко Ф. Г.,Максимочкіна О. В., Політологія: Метод рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни „Кібернетика та моделювання засобів...

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів з дисципліни \"Інженерна графіка\" для студентів першого курсу факультетів \"Кібернетика\", iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни "Спецкурс №2" для студентів ІІІ курсу для спеціальності
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни “Спецкурс №2”

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©zi.zavantag.com 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы