Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач icon

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач

Реклама:



НазваниеКонспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач
страница11/20
Дата конвертации25.11.2012
Размер1.29 Mb.
ТипКонспект
источник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20
1. /Конспект ОТ_П 2/Lec1.doc
2. /Конспект ОТ_П 2/Lec10.doc
3. /Конспект ОТ_П 2/Lec2.doc
4. /Конспект ОТ_П 2/Lec4.doc
5. /Конспект ОТ_П 2/Lec5.doc
6. /Конспект ОТ_П 2/Lec7.doc
7. /Конспект ОТ_П 2/Lec8.doc
8. /Конспект ОТ_П 2/Pitannya.doc
9. /Конспект ОТ_П 2/Spysok ABR.doc
10. /Конспект ОТ_П 2/lec3.doc
11. /Конспект ОТ_П 2/lec6.doc
12. /Конспект ОТ_П 2/lec9.doc
13. /Конспект ОТ_П 2/весь ОТ_П-2 [2008].doc
14. /конспект ОТИП1 2008/zmist.doc
15. /конспект ОТИП1 2008/Конспект ОТ_П-1окончат 2008.doc
16. /конспект ОТИП1 2008/раздел 1.doc
17. /конспект ОТИП1 2008/раздел 2.doc
18. /конспект ОТИП1 2008/раздел 3.doc
19. /конспект ОТИП1 2008/раздел 4.doc
Лекція №1. Канал. Потужність прийнятого сигналу і шуму
Лекція№10Телебачення Телебачення область науки, культури, техніки, пов'язана з передаванням на
Лекція№2Електроакустичні та звукоткхнічні пристрої Електроакустичні пристрої це по­чаткові та кінцеві ланки систем мовно­го зв'язку, оброблення різноманітної зву­кової інформації, запису
Лекція№4 Радіозв’язок Радіозв’язок переда­вання на
Лекція№5Показники якості радіосистем Показники якості радіосистем сукупність кількісних параметрів, які характеризують осн властивості ртс: точність
Лекція№7Радіоприймальний пристрій Структура радіоприймального пристрою
Лекція№8 Гідроакустика
Питання (отіп 2 сем.)
Список загальних абревіатур аг автогенератор гс генератор струму
Лекція№3 Радіомовлення
Лекція№6Радіоаматорський зв’язок
Лекція№9Антени
Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач
Лекція Імпульсні види модуляції Error: Reference source not found
Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів” ( частина 1 ) Укладач
Лекція №2. Спектри електричних сигналів 6
Лекція Імпульсні види модуляції 40
Лекція 15. Фільтри. Параметри лз 59
Зміст Лекції 24. Канали передачі телефонних та факсимільних повідомлень 136

Приймач детекторний



Приймач детекторний — найпростіший РПрП, що має мін. кількість ФВ, принц, необхідних для приймання с-лів: антену, д-р і КП. Оскільки в цьому пр-чі відсутні під-сил. та виб. ел-ти, з.-стк. і якість приймання вкрай низькі. Такі пр-чі обмежено викорис­товуються у НВЧ й опт. діап. ч-т.

Приймач надрегенеративний



Приймач надрегенеративний — РПрП прямого підсилення, у ПСЧ якого введено надрегенеративний к-д. Останній є регене­ратором, доведеним до режиму м'якого са­мозбудження, в якому періодично відбува­ється зрив колив. за допомогою зовн. ген-ра (суперизатора Ucп), зображеного на рис.7.3, а штриховою лінією. Ч-ту супеоизації вибирають, виходячи з нерівності Fmод < Fcп < fc. При відповідному виборі парам, у контурі виникає серія спалахів коливань, причому рівень, до якого вони встигають нарости, визначається ампл. вх. с-лу. Якщо остання змінюється за законом моД., то за цим самим законом змінюватиметься обвід­на спалахів колив. на вих. (рис. 7.3, б), яка далі виділяється д-ром. Порівняно з регене­раторами П. н. має вищу чутл., ширшу СП та кращу стійкість, але програє СГПр за всі­ма осн. показниками. Перевагою П. н. є знач­не підсилення надрегенеративного к-ду (до 104— 106). Область використання П. н. — пор­тативні пр-чі з автономним живл., в яких до­пускається великий рівень спотворень (напр., маяки-відповідачі, метеозонди та ін.).

Приймач прямого підсилення



Приймач прямого підсилення — РПрП, додетекторне підсилення в якому здійсню­ється на ч-ті прийнятого с-лу fc. Структ. сх. П. п. п. показано на рис. 7.4, де ВП — вх. пристрій, Д — д-р. ЛТП складається з пере-строюваних ВП і N-каскадного виб. ПСЧ, які забезпечують з.-стк. (С/З)2 > (С/З), і підсилення, потрібне для перевищення порогового рівня на вх. д-ра Uвх.д > Uд.пор, що є необхідною умовою його ефективної ро­боти. Через складність констр. реалізації N < 3 ÷ 4. Д-р видобуває повідомлення із с-лу; ПЧМ підсилює його до рівня, необхідного для нормальної роботи КП, а також здійснює післядетекторну фільтрацію шу­мів і з-д, що лежать за межами СП: (С/З) 3 > (С/З)2.



Перевагами П. п. п. є простота та відн. низький рівень шумів. Однак він має принц, неусувні недоліки: на ч-ті с-лу важко забез­печити стійке підсилення, оскільки з підви­щенням ч-ти погіршуються підсил. власти­вості АЕ і зростає їх нестабільність. Для здо­буття АЧХ, близької до ідеального прямо­кутника, потрібні складні виб. сист., які не реалізуються у перестроюваних підсилюва­чах; х-ки виб. сист. змінюються під час пе-рестроювання пр-ча; в діап. НВЧ важко уз­годити СП пр-ча з шириною спектра ко­рисного с-лу. Зважаючи на це, П. п. п. мають обмежене використання при неви­соких вимогах до чутл. та вибірності.

Приймач регенеративний



Приймач регенеративний — РПрП прямого підсилення, у ПСЧ якого введено регенера­тивний к-д, що є підсилювачем з ПЗЗ, не до­веденим до порогу самозбудження, на транз., лампі або іншому АЕ (див. рис. 3, а). Зав­дяки ПЗЗ в контур пр-ча вноситься нег. опір, що частково компенсує його втрати, внас­лідок чого екв. добротність контуру збіль­шується, а чутл. і виб. пр-ча поліпшуються. Проте реальний виграш обмежується зву­женням СП та значною нестійкістю при сильній регенерації, що зумовлює істотні спотворення під час приймання модульових с-лів. Внаслідок цього доводиться обмежу­ватися невеликим збільшенням добротності контуру (у 5— 10 разів). П. р. широко вико­ристовувалися до 40-х років.


Приймач супергетеродинний з однора­зовим перетворенням частоти


Приймач супергетеродинний з однора­зовим перетворенням частоти — РПрП, в якому здійснюється лін. перенесення спек­тра прийнятого с-лу в область, зручну для оброблення (звичайно fПЧ < fc); при цьому додетекторне підсилення реалізується як на СЧ, так і на ПЧ. Структ. сх. пр-ча зображено на рис. 7.5, де ВП— вх. пристрій, Зм — зм-ч, Г — гетеродин, Д — д-р, КП — кінце­вий пристрій. ЛТП містить відн. широко­смуговий перестроюваний ПрС, що працює на ч-ті с-лу fc, і тракт ПЧ, який працює на фікс. ч-ті fПЧ зі СП, що відповідає смузі спек­тра с-лу.




ПрС, до складу якого входять ВП та ПСЧ, забезпечує такі вимоги: реальну чутл. (попереднє під­силення, необхідне для виділення с-лу із шуму), виб. за дзеркальним і прямим кана­лами приймання (ДКП та ПрКП), а також виб. пр-ча до першого НЕ, яку реалізує ВП. При цьому для того, щоб уникнути НСп обвідної, напруга с-лу на вх. зм-ча не повин­на перевищувати порогового рівня: Uвх.зм < < Uвх.зм.доп . ПСЧ може бути виключений, як­що перелічені вище вимоги виконуються ВП.

ПрЧ, до складу якого вхо­дять зм-ч і гетеродин, здійснює "верхнє" ("нижнє") перетворення ч-ти fПЧ = fг - fc (fПЧ = fc - fг), як показано на рис. 7.6, а. При цьому ПрЧ, побудований на НЕ, змі­нює лише ч-ту с-лу, не спотворюючи закон мод., тобто діє на прийнятий с-л як лін. па­раметричне коло. Спектральне подання пе­ретворення ч-ти дає рис. 6, б. ППЧ здій­снює осн. підсилення с-лу до рівня, необ­хідного для еф. роботи д-ра (Uвх.д > Uд.пор), і забезпечує осн. виб. за сусіднім каналом приймання (СКП), яка визначає з.-стк. ЛТП (С/З)3 > (С/З)2. Д-р виділяє повідомлення із с-лу, ПЧМ підсилює його до рівня, по­трібного для нормальної роботи КП, а за до­помогою ФНЧ здійснюється завадостійке піс-лядетекторне оброблення (С/З)4 > (С/З)3.

СГПр має такі осн. переваги порівняно з пр-чем прямого підсилення: значно спрощу­ється сист. настроювання пр-ча; на відн. мен-

шій, ніж ч-та с-лу, ПЧ простіше забезпечи­ти стаб. підсилення та вибірність; підсилен­ня ЛТП реалізується на двох ч-тах (К0ЛТП = К0СЧК0ПЧ), що робить систему стійкішою до самозбудження; осн. вибірність ЛТП здійс­нюється в ППЧ на фікс. ч-ті, даючи змо­гу ввести складні багатоконтурні виб. сист. або ФЗВ акустоелектронного типу, що не може бути реалізоване при перестроюва-ному підсилювачі. До недоліків СГПр нале­жать: ускладнення схеми; додаткові нелін. ефекти; НСп в зм-чі та поява побічних ка­налів приймання (ПКП), включаючи ДКП і ПрКП; погіршення ЕМС внаслідок випро­мінювання гетеродина; додаткові шуми ПрЧ. Зіставлення переваг і недоліків дає змогу зробити вибір на користь СГПр, структура якого й є структурою сучасного пр-ча.


Лекція 8. Гідроакустика


Гідроакустика — розділ акустики, в якому досліджують випромінювання, приймання, генерацію та поширення акус­тичних хвиль у водяному середовищі. Має спільні методи з аероакустикою, але відрізняється від неї фіз. властивос­тями середовища: більшими значеннями його густини (на три порядки), швидкості поширення та довжини хвиль (приблизно в п'ять разів), акуст. опорів (у тисячі разів), діап. ч-т (до трьох порядків), масогабаритних показників ел.-акустичних антен і сис­тем. Гідроакустичні (ГА) засоби виконують дві осн. операції: гідролокацію (ГЛ) та шумо-пеленгування (ШП). ГЛ (активна локація) — виявлення плавзасобів і визначення їх ко­ординат та параметрів руху за луна-сигналами. Шумопеленгування (пасивна лока­ція) — виявлення та визначення координат плавзасобів за їх шумами, проте поняття "локація" щодо ШП вживають умовно, ос­кільки точність визначення віддаленості до об'єкта методами ШП менша, ніж метода­ми ГЛ. Засобами гідроакустики здійснюють також зв'язок (обмін повідомленнями на носійних ГА с-лах) і ГА розвідування — зби­рання, реєстрацію, класифікацію ГА с-лів з метою визначення їх джерела та його влас­тивостей.

Основні поняття гідроакустики. ГА с-ли — пружні акустичні хвилі від дж. збудження. ГА завадами є: шуми моря, корабля; гідродинам. шуми обтічної та буксованої антен; шуми кавітації гвинтів двигуна; реверберація. Всі ці акуст. хвилі, якщо вони вплива­ють на ГА антену, заважають прийманню повідомлень. ГА умови — це фізико-хім. властивості реального водяного середовища. Підводний об'єкт — це плавзасіб, який час­тково або повністю занурений у воду; він може випромінювати, відбивати, розсіюва­ти акуст. хвилі, як, напр., підводний човен (ПвЧ), надводний корабель (НК). ГА харак­теристика цілі — сукупність параметрів плавзасобу як джерела ГА с-лу: шумового, випроміненого, відбитого об'єктом з певною силою цілі. Кількісну оцінку взаємодії ГА явищ здійснюють за допомогою р-нь ГЛ.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20



Реклама:

Похожие:

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconРег. № Опорний конспект лекцій з дисципліни: «основи економічної теорії»
Тема Суспільне виробництво. Економічні потреби та інтереси

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconРег. № Опорний конспект лекцій з дисципліни: «основи економічної теорії»
Тема Суспільне виробництво. Економічні потреби та інтереси

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій з дисципліни "Основи інформаційних технологій та програмування" статус дисципліни нормативна для спеціальності
Тема: Основні принципи роботи в двох панельних інтерфейсах, на прикладі роботи в Total Commander. 9

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни Основи констиуційного права України для спеціальності: спеціальності
Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни Основи констиуційного права України

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconХерсонський національний технічний університет
Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни Технологія, обладнання І конструювання виробів легкої промисловості, частина...

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій з дисципліни "Потенціал підприємства: Формування та оцінювання" для спеціальності 050100 „Економіка підприємства"
Опорний конспект лекцій з дисципліни “Потенціал підприємства: Формування та оцінювання” Укладач ст викл. Мєшкова – Кравченко Н. В.,...

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій 2011 Конспект лекцій з дисципліни „Основи підприємництва".(Для спеціальності „Економіка підприємства")
Конспект лекцій з дисципліни „Основи підприємництва”.(Для спеціальності „Економіка підприємства”)

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій 2011 Конспект лекцій з дисципліни „Основи екології".(Для спеціальності „Економіка підприємства")
Конспект лекцій з дисципліни „Основи екології”.(Для спеціальності „Економіка підприємства”)

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій (опорний конспект лекцій)
Лекція загальна характеристика процесів збору, передачі, обробки й накопичення інформації. 3

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи економічної теорії» для студентів ІІ курсу
В первісному розумінні то була наука про управління домашнім господарством. Вперше цей термін було вжито в ІІІ ст до н е давньогрецьким...

Конспект лекцій з дисципліни „Основи теорії інформаційних процесів (частина 2)” Укладач iconКонспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни: Релігієзнавство для студентів: І курсу для спеціальності
Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни «Релігієзнавство», для спеціальностей «Програмне забезпечення автоматизованих...

Разместите кнопку на своём сайте:
Документы


База данных защищена авторским правом ©zi.zavantag.com 2000-2013
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
обратиться к администрации
Документы